Зміна поверхневої твердості лемішно-лапових робочих органів ґрунтообробних машин у процесі експлуатації

Abstract

У процесі зношування поверхні тертя змінюють свої фізикомеханічні властивості, що може призводити до збільшення або зменшення інтенсивності зношування. Вивчення закономірностей зміни фізико-механічних властивостей поверхневих шарів у процесі зношування дозволить розробити рекомендації для підвищення зносостійкості деталей машин. Завдання дослідження полягало у визначенні впливу характеристик ґрунтового середовища на зміну поверхневої твердості робочих органів ґрунтообробних машин у процесі їхньої експлуатації. Вимірювання твердості виконували ультразвуковим методом за допомогою ультразвукового твердоміра Т-УД-2 відповідно до стандарту ASTM A1038–19. У результаті зношування поверхонь лемішно-лапових робочих органів у процесі їхньої експлуатації, поверхнева твердість підвищується на 1,61…21,42 %, що пояснюється процесом «самонаклепу» у разі взаємодії з абразивними частинками ґрунту, які мають більшу твердість. Слід відмітити більш суттєве підвищення твердості на поверхні робочих органів плугів 7,44…21,42 % в порівнянні з підвищенням твердості на культиваторних лапах 1,61…5,2 %. Зростання питомого тиску в зоні контакту абразиву з поверхнею та ступеня закріплення абразиву призводить до зростання твердості поверхні робочих органів ґрунтообробних машин. У процесі зношування лемішно-лапових робочих органів ґрунтообробних машин спостерігається збільшення поверхневої твердості, що можна пояснити «наклепуванням» поверхневого шару. «Наклепування» відбувається завдяки високій швидкості пластичної деформації, що переважає швидкість термічних процесів на поверхні тертя, оскільки дана трибосистема є відкритою.